31. Щоб вони боялися Тебе і ходили шляхами Твоїми упродовж усіх днів, доки живуть на землі, котру Ти дав батькам нашим.
32. Навіть чужинець, котрий не від народу Твого Ізраїля, коли він прийде з краю далекого заради ймення Твого великого і руки Твоєї могутньої, і рамена Твого широкого, і прийде і буде молитися біля цього храму,
33. Ти почуй з неба, з місця замешкання Твого, і вчини все, про що буде благати до Тебе чужинець, щоб усі народи землі пізнали ймення Твоє, і щоб Тебе боялися, як народ Твій Ізраїль, і знали, що йменням Твоїм називається дім цей, котрого збудував я.
34. Коли вийде Твій народ супроти ворогів своїх шляхом, котрим Ти пошлеш його, і будуть молитися Тобі, обернувшися до міста цього, котре Ти вибрав, і до храму, котрого я спорудив йменню Твоєму,
35. Тоді почуй з неба молитву їхню і благання їхнє і вчини, що необхідне для них.
36. Коли вони згрішать перед Тобою, – бо немає чоловіка, котрий не згрішив би, – і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, і відведуть їх у неволю їхню, до краю далекого чи близького,
37. І коли вони згадають в краю, у котрому будуть в неволі, і звернуться, і будуть молитися до Тебе в краю неволі своєї, говорячи: Ми згрішили, вчинили беззаконня, ми завинили,
38. І звернуться до Тебе всім серцем своїм і всією душею своєю в краю неволі своєї, куди відведуть їх у неволю, і будуть благати, обернувшись до краю свого, котрого Ти дав батькам їхнім, і до міста, котре Ти вибрав, і до храму, котрого я збудував йменню Твоєму,
39. Тоді почуй з неба, з місця замешкання Твого молитву їхню і благання їхнє, і вчини, що необхідне для них, і прости народові Твоєму, який згрішив перед Тобою.
40. Боже мій! Нехай же будуть очі Твої відкриті і вуха Твої уважні до молитви на місці оцьому.
41. І нині, Господе Боже, стань на місце спочину Твого, Ти і Ковчег могутности Твоєї. Священики Твої, Господе Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а доброчинні Твої нехай щедротами наситяться.