7. І принесли священики Ковчега заповіту Господнього на місце його, у девір храму – до Святого Святих, під крила херувимів.
8. І херувими розкинули крила над місцем Ковчега, і покривали херувими Ковчег і жердини його зверху.
9. І висунулися жердини так, що головки жердин Ковчега було видно перед девіром, але не помітні були зовні, і вони там донині.
10. Не було в Ковчегові нічого, окрім двох таблиць, котрі поклав Мойсей на Хориві, коли Господь склав заповіта із синами Ізраїлевими, по виході їх із Єгипту.
11. Коли священики вийшли із святого місця, бо всі священики, які там знаходилися, – освятилися, і не очікували по відділах;
12. І левити співаки, всі вони, тобто Асаф, Геман, Єдутун і сини їхні, і брати їхні, убрані у вісон, з кімвалами, і з арфами та з цитрами, стояли на східному боці жертовника, і з ними сто двадцять священиків, які сурмили сурмами.
13. І були, як один, ті, що сурмили, подаючи один голос на хвалу і подяку Господові, і коли загримів звук від сурм, і кімвалів, і музичних знарядь, і хвалили Господа, бо Він щедрий, бо навіки милість Його, то дім, дім Господній, виповнився хмарою!