9. І Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, старшини левитів, подарували левитам для пожертви пасхальної овечок п'ять тисяч і п'ятсот телят.
10. Так налагоджене було служіння. І стали священики на місце своє і левити за чергами своїми, за повелінням царським.
11. І закололи пасхальне ягня. І кропили священики кров'ю, приймаючи її з рук левитів, а левити здирали шкуру.
12. І розподілили призначене для всеспалення, щоб роздати за відділеннями поколінь у синів народу, для принесення Господові, як написано в Книзі Мойсеєвій. Те саме вчинили й з биками.
13. І засмажили пасхальне ягня на вогні, за установленням; і святі пожертви варили в казанах, горщиках і горнятах, і квапливо роздавали всьому народові
14. А потім приготували для себе і для священиків: бо священики, сини Ааронові, були зайняті приношенням усеспалення і лою до ночі; тому-то й наготовили левити їжі для себе і для священиків, синів Ааронових.
15. І співаки, сини Асафові, залишалися на місцях своїх, за настановами Давидовими, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царевого ясновидця, і брамники біля кожної брами: їм не треба було відходити од служіння свого, оскільки брати їхні левити наготовили їм.
16. Так налагоджене було все служіння Господові того дня, щоб звершити Пасху і принести усеспалення на жертовнику Господньому, за наказом царя Йосії.
17. І звершували сини Ізраїлеві, що були там, Пасху того часу і свято опрісноків упродовж семи днів.
18. І не звершувалася така Пасха в Ізраїля від днів Самуїла пророка; і з усіх царів Ізраїлевих жоден не звершував такої Пасхи, яку звершив Йосія, і священики, і левити, і всі Юдеї, і Ізраїльтяни, що там були, і мешканці Єрусалиму.
19. Вісімнадцятого року царювання Йосії звершена ця Пасха.
20. По всьому цьому, що вчинив Йосія в домі Божому, прийшов Нехо, цар єгипетський, на війну до Каркеміші на Єфраті, а Йосія вийшов йому назустріч.
21. І послав до нього Нехо послів сказати: Що мені до тебе, царю Юдин? Не супроти тебе оце йду я, але туди, де у мене війна. І Бог наказав мені поспішати; не чини опору Богові, Котрий зі мною, щоб Він не знищив тебе.
22. Але Йосія не відхилився від нього, а зібрався на силі, щоб воювати з ним, і не прийняв слів Нехо, що були від Бога, і рушив на битву, на рівнину Меґіддо.
23. І випустили стріли стрільці в царя Йосію; і сказав цар служникам своїм: Відведіть мене, бо я важко поранений.