17. Але по смерті Єгояди прийшли князі юдейські і поклонилися цареві; відтак цар почав дослухатися до них.
18. І залишили дім Господа, Бога батьків своїх, і почали служити деревам посвяченим та ідолам. і був гнів Господній на Юдею і Єрусалим за цю провину їхню.
19. І він посилав до них пророків для навернення їх до Господа; і вони навертали їх, але ті не корилися.
20. І Дух Божий виповнив Захарію, сина Єгояди, священика, який стояв на підвищенні перед народом, і сказав їм: Так говорить Господь: Для чого ви переступаєте накази Господні? Не буде вам успіху; і через те, що ви залишили Господа, то Він також залишить вас.
21. І змовилися супроти нього, і забили його камінням, за наказом царя, на подвір'ї дому Господнього.
22. І не пригадав цар Йоаш добродіянь, які вчинив для нього Єгояда, батько його, і забив сина його. І він, помираючи, казав: Нехай бачить Господь, і відплатить.
23. А через рік рушило супроти нього військо сирійське, і увійшли до Юдеї і до Єрусалиму, і винищили з народу всіх князів народу; і всю здобич, яку забрали в них, відпровадили цареві до Дамаску.
24. Хоч небагато було людей у війську сирійському, але Господь віддав у руки їхні вельми численну силу, за те, що залишили Господа, Бога батьків своїх. І над Йоашем звершили вони суд.
25. І коли вони пішли від нього, залишивши його у тяжких хворощах, то вчинили супроти нього змову служники його, за кров сина Єгоядиного, священика, і забили його в постелі його, і він помер. І поховали його в місті Давидовому, але не поховали в царських гробницях.