7. Проте не хотів Господь вигубити дім Давидів заради заповіту, котрого ухвалив з Давидом, і тому що обіцяв дати йому світильника і синам його на всі часи.
8. За днів його вийшов Едом з-під влади Юди і настановили над собою царя.
9. І пішов Єгорам зі своїми старшинами війська, і всі колісниці з ним; і, підвівшися вночі, завдав поразки Едомові, котрий оточив його, і старшин над колісницями.
10. Проте вийшов Едом з-під влади Юди аж донині. Того ж часу відпала і Лівна з-під руки його; бо він залишив Господа, Бога батьків своїх.
11. А також узвишшя вчинив він на горах Юдиних, і завів у перелюб мешканців Єрусалиму, і спокусив Юду.
12. І прийшов йому лист від Іллі пророка, такого змісту: Так говорить Господь, Бог Давидів, батька твого: За те, що ти не пішов шляхами Йосафата, батька твого, і шляхами Аси, царя Юдиного,
13. А пішов шляхом царів Ізраїлевих і завів у блуд Юду і мешканців Єрусалиму, як вводив у блуд дім Ахавів; а ще ж і братів своїх, дім батька твого, котрі кращі від тебе, ти умертвив:
14. За це, ось, Господь уразить поразкою великою народ твій, і синів твоїх, і дружин твоїх, і все майно твоє,
15. А тебе самого – хворобою важкою, недугою нутрощів твоїх аж до того, що будуть випадати нутрощі твої від хвороби щодня.
16. І навів Господь супроти Єгорама дух филистимлян і аравійців, що в сусідах ефіопів.
17. І вони пішли на Юду і вдерлися до нього, і захопили все майно, що було в домі царя, а також і синів його, і дружин його; і не залишилося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.
18. А потому уразив Господь нутрощі його недугою невиліковною.
19. Так тривало день-у-день, а наприкінці другого року його хворощів випали нутрощі його, і він помер у жорстоких стражданнях; і не спалив для нього народ його духмян, як чинив те для батьків його.