3. Спілка нехай же буде між мною і тобою, як була між батьком моїм і батьком твоїм; ось, я посилаю тобі срібла і золота; піди, розірви спілку свою з Башою, царем Ізраїля, щоб він відступив од мене.
4. І послухав Бен-Гадад царя Асу, і послав старшин свого війська, котрі були в нього, супроти міст Ізраїльських, і вони спустошили Іййона, і Дана і Авел-Маїма і всі припаси в містах Нефталимових.
5. І коли зачув про те Баша, то припинив будувати Раму і припинив працю свою.
6. А цар Аса зібрав усього Юду, і вони вивезли з Рами каміння й дерева, котрі використовував Баша для будови, – і спорудив із них Геву та Міцпу.
7. Того часу прийшов Ханані ясновидець до Аси, царя Юдиного, і сказав йому: Через те, що ти покладався на царя сирійського і не покладався на Господа, Бога твого, тому й порятувалося військо царя сирійського від руки твоєї.
8. Хіба не були ефіопи та ливіяни із силою війська значнішою, з колісницями і вершниками численними? Та оскільки ти покладався на Господа, то Він віддав їх у руку твою.
9. Бо очі Господа оглядають всю землю, щоб підтримати тих, чиє серце уповні віддане Йому. Нерозумно ти вчинив зараз. Через те віднині будуть у тебе війни.
10. І розгнівався Аса на пророка, і вкинув його до в'язниці, бо через це був роздратований і мав гнів на нього; учиняв Аса тісноти деяким з народу того часу.
11. І ось, діяння Аси, перші і останні, описані в Книзі царів Юдиних та Ізраїльських.
12. І занедужав Аса тридцять дев'ятого року свого царювання на ноги, і хвороба його сягнула горішніх частин тіла, але він, хворіючи, звертався не до Бога, а до лікарів.
13. І спочив Аса з батьками своїми, і помер на сорок першому році царювання свого.