30. Коли брати довідалася про те, відправили його в Кесарію і допровадили до Тарсу.
31. А церкви по всій Юдеї, Галілеї і Самарії були у спокої, навчаючись і знаходячись у страхові Господньому, і, за втіхи від Духа Святого, примножувалися.
32. Одного разу, коли Петро обходив усіх, то прийшов до святих, що мешкали в Лідді.
33. Там знайшов він одного чоловіка, на ім‘я Еней, котрий вісім літ уже лежав у постелі немічний.
34. Петро сказав йому: Енею! Уздоровлює тебе Ісус Христос; підведися з постелі твоєї. І він тієї ж хвилі підвівся,
35. І бачили його всі, що мешкали в Лідді і в Сароні, які навернулися до Господа.
36. У Йоппії була одна учениця, на ім‘я Тавіта, що означає: сарна; вона була виповнена добрими діяннями і чинила багато милостині.
37. Сталося за тих днів, що вона занедужала й померла; її обмили і поклали у світлиці.
38. Та оскільки Лідда була поблизу Йоппії, то учні, зачувши, що Петро якраз там, послали до нього двох чоловіків попросити, щоб він не забарився прийти до них;
39. Петро підвівся і пішов з ними; і коли він прийшов, завели його до світлиці, і всі вдови зі слізьми постали перед ним, показуючи сорочки і туніки, що їх виготовляла Сарна, живучи з ними.
40. Петро звелів усім вийти з оселі, став на коліна, помолився і, звернувся до тіла й сказав: Тавіто, підведися! І вона розплющила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
41. Він подав їй руку, підняв її і, прикликавши святих та вдовиць, поставив її перед ними живою.