20. І там-таки почав проповідувати в синагозі про Ісуса, що Він є Син Божий.
21. І всі, хто слухав, дивувалися і казали: Чи не той це, котрий переслідував у Єрусалимі тих, хто прикликав Ймення це? Та й сюди прийшов для того, щоб зв‘язувати їх і вести до першосвящеників.
22. А Савл ще більше зміцнювався і бентежив юдеїв, що мешкали в Дамаску, доводячи, що Цей є Христос.
23. А коли минуло доволі часу, юдеї змовилися вбити Його.
24. Але Савл дізнався про лиху змову їхню; а вони вдень і вночі підстерігали біля воріт, щоб убити його.
25. А учні вночі вивели його і спустили по стіні в корзині.
26. Савл прибув до Єрусалиму і прагнув прилучитися до учнів; але всі боялися його, не вірячи, що він учень.
27. А Варнава узяв його і привів до Апостолів і розповів їм, як на шляху він бачив Господа, і що казав йому Господь, і як він у Дамаску сміливо проповідував у ймення Ісуса.
28. І був він з ними, входячи і виходячи в Єрусалимі і сміливо проповідував в ім‘я Господа Ісуса.
29. Говорив також і змагався з елліністами; а вони мали замір убити його.
30. Коли брати довідалася про те, відправили його в Кесарію і допровадили до Тарсу.
31. А церкви по всій Юдеї, Галілеї і Самарії були у спокої, навчаючись і знаходячись у страхові Господньому, і, за втіхи від Духа Святого, примножувалися.
32. Одного разу, коли Петро обходив усіх, то прийшов до святих, що мешкали в Лідді.
33. Там знайшов він одного чоловіка, на ім‘я Еней, котрий вісім літ уже лежав у постелі немічний.
34. Петро сказав йому: Енею! Уздоровлює тебе Ісус Христос; підведися з постелі твоєї. І він тієї ж хвилі підвівся,
35. І бачили його всі, що мешкали в Лідді і в Сароні, які навернулися до Господа.
36. У Йоппії була одна учениця, на ім‘я Тавіта, що означає: сарна; вона була виповнена добрими діяннями і чинила багато милостині.