29. Дух сказав Пилипові: Підійди і пристань до цієї колісниці.
30. Пилип підійшов і, зачувши, що він читає пророка Ісаю, сказав: Чи розумієш те, що читаєш?
31. Він сказав: Як можу розуміти, якщо ніхто не наставить мене? І попросив Пилипа піднятися й сісти з ним.
32. А місце з Писання, котре він читав, було оце: Його вели на заклання, мов овечку, і як ягня перед стригалем безголосе, так і Він не розтулив уст Своїх;
33. У зневазі до Нього суд Його звершився, але родовід Його хто може відкрити? Бо візьметься од землі життя Його.
34. А скопець сказав Пилипові: Прошу тебе повідати: Про кого пророк оповідає тут? Чи про себе, чи про когось іншого?
35. Пилип розтулив уста свої і, почавши від цього писання, благовістив йому про Ісуса.
36. А тим часом, продовжуючи подорожувати, вони приїхали до води, і скопець сказав: Ось вода; що перешкоджає мені хреститися?
37. А Пилип сказав йому: Якщо віруєш од усього серця, можна. Він сказав у відповідь: Вірую, що Ісус Христос є Син Божий.
38. І наказав зупинити колісницю; і зійшли обидвоє у воду, Пилип і скопець: і хрестив його.
39. А коли вони вийшли з води, Дух Святий злинув на скопця; а Пилипа забрав Ангел Господній, і скопець уже не бачив його, а продовжував подорож, радіючи.
40. А Пилип опинився в Азоті і, переходячи, благовістив усім містам, аж доки прийшов у Кесарію.