55. А Стефан, виповнений Духом Святим, глянув на небо, побачив славу Божу й Ісуса, що стояв праворуч Бога,
56. І сказав: Ось, я бачу небеса відкриті і Сина Людського, що стоїть праворуч від Бога.
57. Але вони закричали дужими голосами, затуляли вуха свої, і в одну душу кинулися на нього.
58. А коли вивели за місто, то почали вбивати його камінням. А свідки поклали свою одежу біля ніг юнака, на ймення Савл.
59. І вбивали камінням Стефана, котрий молився і казав: Господе Ісусе! Прийми духа мого.
60. І, опустившися на коліна, крикнув дужим голосом: Господе! Не постав їм цього за гріх! І, сказавши це, помер.