25. Проте прийшов один чоловік і оповів їм, кажучи: Ось, мужі, котрих ви ув‘язнили в тюрму, стоять у храмі і навчають народ.
26. Тоді старший сторожі пішов із служниками і привів їх без примусу, тому що боялися народу, щоб не забили їх камінням.
27. А коли привели їх, то поставили в синедріоні; і запитав їх першосвященик, кажучи:
28. Чи не заборонили ми вам суворо навчати про Ймення це? І ось, ви наповнили Єрусалим ученням вашим і хочете навести на нас кров Того Чоловіка.
29. А Петро і Апостоли у відповідь сказали: Треба підкорятися більше Богові, аніж людям.
30. Бог батьків наших воскресив Ісуса, Котрого ви умертвили, повісивши на дереві.
31. Його підніс Бог правицею Своєю у Володаря і Рятівника, щоб дати Ізраїлеві каяття і прощення гріхів.
32. Свідки Йому в цьому ми і Дух Святий, Котрого Бог дав покірним Йому.
33. Зачувши це, вони аж спаленіли від гніву і вже змовлялися умертвити їх.
34. Підвівшися у синедріоні, один фарисей, на ім‘я Гамалиїл, учитель Закону, пошанований усім народом, наказав вивести Апостолів на незначний час.
35. А їм сказав: Мужі ізраїльські! Поміркуйте самі з собою про цих людей, що вам з ними вчинити:
36. Бо невдовзі перед цим з‘явився Тевда, маючи себе за когось великого, і до нього прилучилося майже чотириста чоловіків; але його вбили, і всі, котрі прислухалися до нього, розпорошилися й щезли.