3. Другого дня пристали до Сидону; Юлій вчинив з Павлом людяно, а тому дозволив йому навідатися до друзів і скористатися з їхньої опіки.
4. Відтак ми рушили звідти і припливли до Кіпру з причини супротивних вітрів,
5. І коли перепливли море навпроти Килікії і Памфілії, то прибули до Міри Лікійської.
6. Там сотник знайшов олександрійського корабля, що відпливав до Італії, і посадовив нас на нього.
7. Неквапливо пливли багато днів, а коли були навпроти Кніду, то з причини супротивного вітру, що завадив нам, ми підпливли до Кріту біля Салмону.
8. Пропливши з великими труднощами повз нього, прибули до однієї місцини, названій Добрі Пристані, поблизу котрої було місто Ласея.
9. Та оскільки минуло досить часу, і плавання було вже небезпечне, тому що й піст уже проминув, то Павло радив,
10. Кажучи їм: Мужі! Я бачу, що плавання буде з труднощами і з великою шкодою не тільки для вантажу чи корабля, але також для нашого життя.
11. Але сотник більше довіряв стерновому і капітанові корабля, аніж словам Павла.
12. А оскільки пристань була не придатна для мешкання взимку, то більшість радила відпливти звідти, щоб, коли можливо, дійти до Фініки, і перезимувати в пристані крітській, неприступній південно-західному і північно-західному вітрам.
13. А коли вітер південний здійнявся, то вони, гадаючи, що вже дістали бажане, вирушили і попливли поблизу Кріту.
14. Але незабаром здійнявся навпроти нього буряний вітер, названий евроклідон.
15. Корабель схопило так, що він не міг чинити опору вітрові, і ми полинули, віддавшися хвилям.
16. І добігли до одного острова, названого Клавдою, аж так, що заледве могли утримати човна;
17. Ми підняли його і почали використовувати допоміжні засоби і обв‘язали корабель; тому що боялися, аби не сісти на мілину, опустили вітрила, і в такий спосіб носилися по хвилях.
18. Другого дня, з причини великої бурі, почали викидати вантажі,
19. А третього ми своїми руками повикидали з корабля речі.