27. Цього чоловіка юдеї схопили і мали намір убити; а я, прийшовши з вояками, врятував, дізнавшися, що він римський громадянин;
28. Потім, бажаючи дізнатися, за що звинувачували його, привів його до їхнього синедріону.
29. І знайшов, що його звинувачують за те, що має суперечливі думки щодо закону їхнього, але що немає в ньому жодної провини, вартої смерти чи кайданів;
30. А коли до мене дійшло, що юдеї змовляються на лихе супроти цього чоловіка, то я негайно послав його до тебе, наказавши й обвинувачам свідчити на нього перед тобою; Бувай здоровий!
31. Тож вояки, виконуючи одержаного ними наказа, взяли Павла і повели вночі в Антипатриду,
32. А другого дня полишили вершників йти з ним далі і повернулися до фортеці.
33. А ті, коли прийшли до Кесарії, віддали намісникові листа і поставили перед ним також Павла.
34. Коли намісник прочитав листа, то запитав, із якого він краю, і, довідавшися, що з Килікії, сказав:
35. Я вислухаю тебе, коли з‘являться твої обвинувачі. І наказав бути йому під охороною в преторії Ірода.