14. А коли ми не могли його вмовити, то заспокоїлися, сказавши: Нехай буде воля Господня!
15. По тих днях, приготувавшися, пішли ми до Єрусалиму;
16. З нами йшли також деякі учні з Кесарії, проводжаючи нас до одного давнього учня, Мнасона кіпрянина, у котрого можна було б нам замешкати.
17. А коли ми прийшли до Єрусалиму, браття прийняли нас вельми гостинно.
18. Другого дня Павло прийшов з нами до Якова, прийшли також усі пресвітери.
19. Привітавши їх, Павло розповідав докладно, що звершив Бог у поганів служінням його.
20. А вони вислухали і прославили Бога, а тоді сказали йому: Бачиш, брате, скільки тисяч увірувало юдеїв, і всі вони ревно ставляться до Закону;
21. А про тебе чули вони, наче ти всіх юдеїв, котрі живуть поміж юдеями, навчаєш відступати від Мойсея, кажучи, щоб вони не обрізали дітей своїх і не вчиняли за звичаями.
22. Ну, то як тут повестися? Мабуть же, збереться народ; бо почують, що ти прийшов.
23. Учини, що ми скажемо тобі: є у нас чотири чоловіки, що мають на собі обітницю;
24. Візьми їх і очистися разом із ними, і візьми на себе витрати на пожертву за них, щоб обстригли собі голову, – і дізнаються всі, що почуте про тебе неправдиве, але що сам ти продовжуєш дотримуватися Закону.
25. А про поганів, що увірували, ми писали, ухваливши, щоб вони нічого подібного не дотримувалися, але берегли себе від ідоложертовного, від крови і від задушеного, а також від блуду.