25. І нині, ось, я знаю, що вже не побачите обличчя мого всі ви, поміж котрими я ходив, проповідуючи Царство Боже.
26. А тому засвідчую вам нинішнього дня, що я чистий від крови усіх;
27. Бо я не ухилявся сповіщати вам усю волю Божу.
28. Тож придивляйтеся до себе і до всією отари, в котрій Дух Святий настановив вас бути охоронцями, пасти Церкву Господа і Бога, котру Він придбав Собі Кров‘ю Своєю.
29. Бо я знаю, що коли відійду, то зайдуть до вас люті вовки, які не щадитимуть отари.
30. І з вас самих постануть люди, котрі будуть промовляти хибно, аби прихилити і повести за собою учнів.
31. А тому будьте пильні, пам‘ятаючи, що я три роки і вдень, і вночі повсякчас, зі слізьми навчав кожного з вас.
32. І нині передаю вас, браття, Богові і слову благодаті Його, що може наставляти вас краще і дати вам спадок між усіма освяченими.
33. Ні срібла, ні золота, ні одежі я не від кого не зажадав:
34. Самі знаєте, що потребам моїм і потребам тим, що були зі мною, послужили оці ось руки мої.
35. У всьому показав я вам, що, так працюючи, необхідно підтримувати слабких і пам‘ятати слова Господа Ісуса; бо Він Сам сказав: Більше щастя давати, аніж брати.
36. Сказавши це, він схилив коліна свої, і з усіма ними помолився.
37. Тоді всі ревно заплакали і, припавши до Павла й обнімаючи його за шию, цілували його,
38. Сумуючи особливо від сказаного ним слова, що вони вже не побачать обличчя його. І проводжали його до корабля.