1. Після припинення заворушень Павло покликав учнів і висловив їм настанови, а тоді попрощався з ними й пішов у Македонію.
2. Перейшовши тими місцями, залишаючи віруючим щедрі настанови, прийшов у Елладу (Грецію);
3. Там він пробув три місяці; а коли він забажав рушати на Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, і спало йому на думку повертатися через Македонію.
4. Його проводжали до Азії Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв‘янин, а також Тимофій, та азійці Тихик і Трохим.
5. Вони пішли наперед і наджидали нас у Троаді.
6. А ми після днів опрісноків попливли з Филипів до них у Троаду, де пробули сім днів.
7. А першого дня тижня, коли учні зібралися на ламання хліба, Павло, маючи намір вирушити наступного дня, розмовляв з ними і ділився словом до півночі.
8. У світлиці, де ми зібралися, було досить світильників.
9. Під час тривалої Павлової бесіди, одного юнака, на ім‘я Євтих, що сидів на підвіконні, запопав глибокий сон, то він похитнувся і сонний упав донизу з третього поверху, і підняли його мертвим.
10. Павло зійшов донизу, упав на нього і, обнявши його, сказав: Не тривожтеся; бо душа його в ньому.