Новітній переклад Біблії О.Гижі

Діяння Святих Апостолів 16:5-22 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

5. І церкви утверджувалися у вірі і щоденно зростали (поповнювалися людьми).

6. Прийшовши через Фрігію і Галатійську країну, вони не були допущені Духом Святим проповідувати Слово в Азії.

7. А коли дійшли до Мизії, хотіли йти до Віфинії, але Дух Ісусів не допустив їх.

8. Коли ж проминули Мизію, зайшли вони до Троади.

9. І було вночі видіння Павлові: постав перед ним один муж македонянин, просячи його і кажучи: Прийди в Македонію і допоможи нам.

10. Після цього видіння ми відразу ухвалили рушати в Македонію, вважаючи, що нас закликав Господь благовістити там.

11. Отож, відпливши з Троади, ми рушили на Самотракію, а другого дня до Неаполя,

12. А вже звідти на Филипи: це перше місто у тій частині Македонії, колонія; в цьому місті ми пробули кілька днів.

13. А суботнього дня ми вийшли за місто до річки, де, за звичаєм, був молитовний дім, і, присівши, розмовляли із жінками, які там зібралися.

14. І одна жінка з міста Тіятира, на ім‘я Лідія, що торгувала багряницею і шанувала Бога, слухала також; і Господь відкрив її серцю зважати на те, що оповідав Павло.

15. А коли хрестилася вона і домашні її, то просила нас, кажучи: Якщо визнали ви, що вірна я Господові, то зайдіть до оселі моєї і живіть у мене. І переконала нас.

16. Сталося, що коли ми йшли до молитовного дому, то зустрілася нам одна служниця, що мала віщунського духа, яка ворожінням приносила своїм хазяям значний прибуток.

17. Йдучи за Павлом і за нами, вона кричала, проказуючи: Оці люди – служники Бога Всевишнього, котрі сповіщають вам шлях порятунку.

18. Таке вона вчиняла багато днів. Павло обурився, обернувся і сказав духові: Йменням Ісуса Христа наказую тобі вийти з неї; І дух вийшов тієї ж миті.

19. Тоді господарі її, дізнавшися, що вже щезла надія прибутку їхнього, схопили Савла і Силу й потягнули на майдан до старшин.

20. І коли привели їх до воєвод, то сказали: Оці люди, юдеї, чинять заколот у нашому місті.

21. І проповідують звичаї, котрі нам, римлянам, не варто ні приймати, ані виконувати.

22. Народ також повстав супроти них; а воєводи, зірвавши з них одежу, наказали бити їх палицями.