27. Отож, ми послали Юду і Силу, котрі розтлумачать вам те саме й словами.
28. Бо угодно Святому Духові і нам не класти на вас жодного тягаря, окрім цього необхідного:
29. Утримуватися від ідоложертовного і крови, і задушеного, і блуду, і не чинити іншим того, чого собі не бажаєте; дотримуючись цього, добре вчините. Бувайте здорові!
30. Отож, відправлені прийшли до Антіохії, і, коли зібрали людей, то вручили їм листа.
31. А вони, як прочитали, то вельми зраділи тією настановою.
32. Юда і Сила, які також були пророками, щедрим словом повідали настанову братам і зміцнили їх.
33. Пробувши там деякий час, вони з миром відпущені були братами до Апостолів;
34. Але Сила зажадав лишитися там, а Юда повернувся до Єрусалиму.
35. А Павло і Варнава жили в Антіохії, навчаючи і благовістячи разом з іншими багатьма слово Господнє.
36. По якомусь часі Павло сказав Варнаві: Ходімо знову, навідаємо братів наших по всіх містах, у котрих ми проповідували Слово Господнє, як їм ведеться.
37. Варнава хотів узяти з собою Івана, що називався Марком;
38. Але Павло поклав не брати його, бо відстав од них у Памфілії і не ходив з ними на працю, на котру вони були послані.
39. Звідси й постала незгода, аж так, що вони розлучилися один з одним; і Варнава, взявши Марка, відплив до Кіпру;
40. А Павло, вибравши собі Силу, помандрував, Божій благодаті доручений.
41. І проходив Сирію і Килікію, зміцнюючи церкви.