18. Відомі Богові од вічності всі діяння Його.
19. Тому я кладу собі не утруднювати навернених до Бога із поганів,
20. А написати їм, щоб вони утримувалися від оскверненого ідолами, від блуду, задушеного і крови, і щоб не чинили іншим того, чого не бажають собі;
21. Бо закон Мойсея від старожитніх родів по всіх містах має проповідників його і читається в синагогах щосуботи.
22. Тоді Апостоли і старші з усією церквою ухвалили, вибравши з-поміж себе мужів, послати їх до Антіохії з Павлом і Варнавою, а саме: Юду, що називався Варсавва, і Силу, мужів, що були старшими поміж братами.
23. Написавши і вручивши їм таке: Апостоли і старші, і браття – братам з поганів з Антіохії, Сирії та Килікії, – радійте!
24. Оскільки ми почули, що деякі, котрі вийшли від нас, збентежили вас своїми оповідями і завдали сумніву вашим душам, кажучи, що необхідно обрізатися і дотримуватися Закону, чого ми їм не доручали;
25. То ми, зібравшися в одну душу, ухвалили вибрати мужів і послати їх до вас з улюбленими нашими Варнавою та Павлом,
26. Людьми, що віддали душі свої за ймення Господа нашого Ісуса Христа.
27. Отож, ми послали Юду і Силу, котрі розтлумачать вам те саме й словами.
28. Бо угодно Святому Духові і нам не класти на вас жодного тягаря, окрім цього необхідного:
29. Утримуватися від ідоложертовного і крови, і задушеного, і блуду, і не чинити іншим того, чого собі не бажаєте; дотримуючись цього, добре вчините. Бувайте здорові!
30. Отож, відправлені прийшли до Антіохії, і, коли зібрали людей, то вручили їм листа.
31. А вони, як прочитали, то вельми зраділи тією настановою.
32. Юда і Сила, які також були пророками, щедрим словом повідали настанову братам і зміцнили їх.
33. Пробувши там деякий час, вони з миром відпущені були братами до Апостолів;
34. Але Сила зажадав лишитися там, а Юда повернувся до Єрусалиму.