7. І зачув я голос, що говорив до мене: Підведися, Петре, заколи і їж.
8. А я сказав: Ні, Господе, нічого недоброго, або ж нечистого ніколи не входило до уст моїх.
9. І відповідав мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.
10. Це було тричі; і знову піднялося все до неба.
11. Аж ось, тієї самої хвилини три чоловіки постали перед домом, у котрому я був, посланці із Кесарії до мене.
12. Дух сказав мені, щоб я йшов з ними, не маючи жодного сумніву; пішли зі мною й оці шестеро братів, і ми прийшли в дім того чоловіка.
13. Він оповів нам, як він бачив у домі своєму Ангела, котрий постав і сказав йому: Пошли в Йоппію людей і приклич Симона, що зветься Петром;
14. Він скаже тобі слова, котрими врятуєшся ти і увесь дім твій.
15. А коли я почав говорити, злинув на них Дух Святий, як ото на нас на початку.
16. Тоді пригадав я слово Господнє, коли Він казав: Іван хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим.
17. Отож, якщо Бог дав їм такого ж дара, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто я, щоб міг перешкоджати Богові?
18. Вислухавши це, вони заспокоїлися і прославили Бога, кажучи: Очевидно, й поганам дав Бог покаяння на життя.
19. А тим часом, ті, котрі розпорошилися під час переслідувань, що сталися після Стефана, прийшли до Фінікії і Кіпру, і Антіохії, нікому не проповідуючи Слова, окрім юдеїв.
20. А були деякі з них із Кіпру та з Кирінеї, що прийшли до Антіохії і зверталися до греків і благословили Господа Ісуса.
21. І була рука Господня з ними, і велика кількість їх, увірувавши, навернулося до Господа.
22. Дійшла чутка про це до церкви єрусалимської, і доручили Варнаві піти до Антіохії.
23. Коли він прийшов туди, то побачив благодать Божу, зрадів і закликав усіх триматися Господа щирим серцем;