19. А тим часом, ті, котрі розпорошилися під час переслідувань, що сталися після Стефана, прийшли до Фінікії і Кіпру, і Антіохії, нікому не проповідуючи Слова, окрім юдеїв.
20. А були деякі з них із Кіпру та з Кирінеї, що прийшли до Антіохії і зверталися до греків і благословили Господа Ісуса.
21. І була рука Господня з ними, і велика кількість їх, увірувавши, навернулося до Господа.
22. Дійшла чутка про це до церкви єрусалимської, і доручили Варнаві піти до Антіохії.
23. Коли він прийшов туди, то побачив благодать Божу, зрадів і закликав усіх триматися Господа щирим серцем;
24. Бо він був муж добрий і виповнений Духом Святим і вірою. І долучилося вельми багато народу до Господа.
25. Потім Варнава пішов до Тарсу шукати Савла, і, знайшовши його, привів до Антіохії.
26. Цілий рік збиралися вони у церкві і навчали чималу кількість людей, і учні в Антіохії вперше почали називатися християнами.
27. За тих днів прийшли з Єрусалиму до Антіохії пророки,
28. І один із них, на ім‘я Агав, підвівшися, провістив Духом, що на всій землі буде великий голод, котрий справді був за кесаря Клавдія;
29. Тоді учні погодилися, щоб кожний за своєї спроможности послав допомогу братам, що жили в Юдеї.
30. Що й учинили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.