7. Коли Ангел, що говорив Корнилію, відійшов, то він прикликав двох з-поміж своїх домашніх служників, і побожного вояка, з тих, що були при ньому,
8. І розповів їм усе, і послав їх до Йоппії.
9. Другого дня, коли вони йшли і наближалися до міста, Петро близько шостої години вийшов на покрівлю дому помолитися.
10. І відчув, що зголоднів, і хотів їсти; а тим часом, як йому готували, він виповнився Духом.
11. І побачив відкрите небо і якусь посудину, схожу на широке вітрило, прив‘язане за чотири ріжки, – воно опускалася на землю.
12. На ньому були всілякі чотириногі земні звірі, плазуни і птахи небесні.
13. І був голос до нього: Підведися, Петре, заколи і їж;
14. Але Петро сказав: Ні, Господе, я ніколи не їв нічого огидного і нечистого.
15. Тоді вдруге був голос до нього: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.
16. Це було тричі і посудина ота (вітрило) знову піднялося в небо.
17. І коли Петро збентежено запитував себе, що означає видіння, котре він бачив, аж ось, мужі, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симонів, зупинилися біля воріт.
18. А тоді гукнули, запитуючи: Чи тут є Симон, що Петром зветься?
19. А тим часом, коли Петро роздумував про видіння, Дух сказав йому: Ось, три чоловіки шукають тебе.
20. Підведися, зійди і йди з ними, анітрохи не сумніваючись; бо це Я послав їх.
21. Петро зійшов до людей, присланих до нього Корнилієм, і сказав: Я той, котрого ви шукаєте; з якої причини ви прийшли?
22. А вони сказали йому: Корнилій, сотник, муж добродійний і богобоязкий, гарної думки про нього увесь народ юдейський, одержав від святого Ангела настанову покликати тебе в дім свій і послухати оповідей твоїх.
23. Тоді Петро запросив їх до себе, пригостив, а другого дня, підвівшися, пішов з ними, і деякі з братів йоппійських пішли з ним.
24. Наступного дня прийшли вони в Кесарію. А Корнилій наджидав їх, скликавши родичів своїх і близьких друзів.
25. Коли Петро входив, Корнилій зустрів його і вклонився йому до ніг.