23. Тоді Петро запросив їх до себе, пригостив, а другого дня, підвівшися, пішов з ними, і деякі з братів йоппійських пішли з ним.
24. Наступного дня прийшли вони в Кесарію. А Корнилій наджидав їх, скликавши родичів своїх і близьких друзів.
25. Коли Петро входив, Корнилій зустрів його і вклонився йому до ніг.
26. А Петро підняв його, кажучи: Підведися; я теж людина.
27. І, розмовляючи з ним, зайшов до оселі, побачив там багато людей.
28. І сказав їм: Ви знаєте, що юдеєві заборонено спілкуватися чи зближатися з чужинцями; але мені Бог відкрив, щоб я не вважав жодної людини огидною чи нечистою;
29. Тому я, оскільки мене покликали, прийшов безвідмовно; отож, запитую: з якої причини ви покликали мене?
30. Корнилій сказав: Четвертого дня передніше я постився до нинішньої години, і о дев‘ятій годині молився в своєму домі; аж ось, постав переді мною муж у світлій одежі,
31. І сказав: Корнилію! Почута молитва твоя, і милості твої пригадалися перед Богом.
32. То пошли до Йоппії і приклич Симона, що Петром зветься: він гостює в домі чинбаря Симона біля моря; він прийде і скаже тобі.
33. Я відразу ж послав до тебе, і ти добре вчинив, що прийшов. Тепер усі ми постанемо перед Богом, щоб вислухати все, що наказано тобі від Бога.
34. Петро розтулив уста і сказав: Істинно пізнаю, що Бог неупереджений,
35. Але в кожному народі той, що боїться Його і чинить справедливо, – приємний Йому.
36. Він послав синам Ізраїля слово, благовістячи мир через Ісуса Христа: Цей є Господь усіх.