22. А вони сказали йому: Корнилій, сотник, муж добродійний і богобоязкий, гарної думки про нього увесь народ юдейський, одержав від святого Ангела настанову покликати тебе в дім свій і послухати оповідей твоїх.
23. Тоді Петро запросив їх до себе, пригостив, а другого дня, підвівшися, пішов з ними, і деякі з братів йоппійських пішли з ним.
24. Наступного дня прийшли вони в Кесарію. А Корнилій наджидав їх, скликавши родичів своїх і близьких друзів.
25. Коли Петро входив, Корнилій зустрів його і вклонився йому до ніг.
26. А Петро підняв його, кажучи: Підведися; я теж людина.
27. І, розмовляючи з ним, зайшов до оселі, побачив там багато людей.
28. І сказав їм: Ви знаєте, що юдеєві заборонено спілкуватися чи зближатися з чужинцями; але мені Бог відкрив, щоб я не вважав жодної людини огидною чи нечистою;
29. Тому я, оскільки мене покликали, прийшов безвідмовно; отож, запитую: з якої причини ви покликали мене?
30. Корнилій сказав: Четвертого дня передніше я постився до нинішньої години, і о дев‘ятій годині молився в своєму домі; аж ось, постав переді мною муж у світлій одежі,
31. І сказав: Корнилію! Почута молитва твоя, і милості твої пригадалися перед Богом.