17. І нині почуй, Боже наш, молитву служника Твого і благання його, і подивися світлим обличчям твоїм на спустошену святиню Твою, заради Тебе, Господе.
18. Прихили, Боже мій, вухо Твоє і почуй, розплющ очі Твої і поглянь на спустошення наші і на місто, де найменоване ім'я Твоє; бо ми кидаємо благання наші перед Тобою, сподіваючись не на праведність нашу, але на Твоє велике милосердя.
19. Господе, почуй! Господе, прости! Господе, зваж і вчини, не забарися заради Тебе Самого, Боже мій, бо ймення Твоє у назві міста Твого, і в народі Твоєму.
20. І коли я ще говорив, і молився, і сповідував гріхи мої і гріхи народу мого, Ізраїля, і кидав благання моє перед Господом Богом моїм про святу гору Бога мого, –
21. Коли я ще продовжував молитися, муж Гавриїл, котрого я бачив передніше у видінні, швидко прилетів, торкнувся мене близько часу вечірньої пожертви.
22. І навчав мене, говорив зі мною і казав: Даниїле! Тепер я зійшов, щоб навчити тебе розуміння.
23. На початку благання твого вийшло слово, і я прийшов, звістити його тобі, бо ти – муж бажаний; отож, затям слова і зрозумій видіння.
24. Сімдесят тижнів ухвалено для народу твого і святого міста твого, щоб припинений був злочин, запечатані були гріхи, і стерті беззаконня, і щоб приведена була правда вічна і запечатані були видіння і пророк, і помазаний був Святий святих.
25. То знай і розумій: Від того часу, як вийде повеління про відбудову Єрусалиму до Месії Князя, буде сім тижнів і шістдесят два тижні; і повернеться народ, і відбудуються вулиці і мури, але у важкі часи.
26. І по тих шістдесяти двох тижнях буде зрокований на смерть Месія (Христос), і не за себе. А місто і Святиня будуть зруйновані народом вождя, котрий прийде, і кінець його буде, наче від повені, і до завершення війни будуть спустошення.