1. Першого року Валтасара, царя вавилонського, Даниїл бачив сон і пророчі видіння голови своєї на ложі своїм. Тоді він записав цей сон, виклавши суть справи.
2. На початку розмови Даниїл сказав: Бачив я в нічному видінні моїм, і ось, чотири вітри небесних боролися на великому морі,
3. І четверо великих звірів вийшло з моря, несхожі один на одного.
4. Перший – як лев, але в нього крила орлині; я дивився, аж доки не вирвані були в нього крила, і він піднятий був від землі і став на ноги, як чоловік, і серце людське дане йому.
5. І ось, ще один звір, другий, схожий на ведмедя, стояв з одного боку, і три ікла у роті в нього, поміж зубами його; йому сказано так: Підведися, їж багато м'яса!
6. Затим бачив я: Ось, іще звір, як барс; на спині в нього четверо пташиних крил і чотири голови було у звіра цього, і владу було йому дано.
7. Після цього бачив я у нічних видіннях, і ось, – звір четвертий, страшний, жахливий і дуже сильний; у нього – великі залізні зуби; він пожирає і трощить, а останки витоптує ногами; він різниться від усіх попередніх звірів, і було десять рогів у нього.
8. Я дивився на ці роги, і ось, з'явився поміж ними ще один невеличкий ріг, і три з попередніх рогів із корінням вирвані були перед ним, і ось, у цьому розі були очі, немов очі людські, і вуста, що промовляли пихато.
9. Бачив я, нарешті, що настановлені були престоли, і всівся Прадавній днями; одежа на Ньому біла, мов сніг, і волосся на голові Його, як чиста вовна; престол Його, наче полум'я вогню, колеса Його, як палаючий вогонь.
10. Вогненна ріка розлилася перед Ним і виходила, і проходила перед Ним; тисячі тисяч слугували йому і силенна безліч (і десять тисяч десятків тисяч) стояли перед Ним; судді присіли, і розгорнули книги.
11. Бачив я тоді, що за мовлення зарозумілих слів, котрі виповідав цей ріг, звіра вбито на моїх очах, і тіло його потоптане і зроковане на спалення вогнем.
12. А також інші звірі позбавлені влади, і тривалість життя їм тільки на час і на термін.
13. Бачив я у нічних видіннях, ось, із хмарами небесними простував неначе Син людський, наблизився до Прадавнього днями і підведений був до Нього.
14. І Йому надано владу, славу і царство, щоб усі народи, племена і язики служили Йому; володарювання Його – володарювання вічне, котре не припиниться, і царство Його не зруйнується.