17. Тоді відповідав Даниїл і сказав цареві: Дари твої нехай залишаться у тебе; і вшановуй іншого; а написане я прочитаю цареві і сенс його розтлумачу йому.
18. Царю! Всевишній Бог дарував батькові твоєму Навуходоносорові царство, велич, честь і славу.
19. Перед величчю, котру Він надав йому, усі народи, племена і язики тремтіли і страхалися його; кого хотів, він убивав, і кого хотів, – лишав живим; кого хотів, звеличував, і кого хотів – принижував.
20. Та коли серце його запихатіло і дух його ожорсточувався до зарозумілости, він був скинутий з царського престолу свого, і позбавлений слави своєї,
21. І відлучений був від синів людських, і серце його стало подібним до звірячого, і жив він з дикими віслюками, годували його травою, як вола, а тіло його зрошувалося небесною росою, аж доки він спізнав, що над царством людським володарює Всевишній Бог, і настановляє над ним, кого захоче.
22. І ти, син його Валтасар, не упокорив серця свого, хоч відав про все це.
23. Але загордував супроти Господа небес, і посудини Дому Його принесли до тебе, і ти й вельможі твої, дружини твої і наложниці твої пили з них вино, і ти прославляв богів срібних і золотих, мідних, залізних, дерев'яних і кам'яних, котрі не бачать, не чують, не розуміють; а Бога, в руці Котрого дихання твоє, і в Котрого всі шляхи твої, ти не прославив.
24. За це й послана від Нього кисть руки, і накреслене оце письмо.
25. І ось, що накреслене: Мене, мене, текел, упарсін.
26. Ось значення слів: Мене – обчислив Бог царство твоє і поклав кінець йому;
27. Текел – ти зважений на вагах і знайдений дуже легеньким.
28. Упарсін – поділене царство твоє і віддане мідянам та персам.
29. Тоді, за наказом Валтасара, одягли Даниїла в багряницю, і повісили золотого ланцюга на шию його і проголосили його третім володарем у царстві.