3. І зібралися сатрапи, намісники, військові старшини, верховні судді, охоронці казни, тлумачі закону, наглядачі суду і всі провінційні правителі на відкриття ідола, котрого Навуходоносор цар поставив, і стали перед ідолом, котрого поставив Навуходоносор.
4. Тоді оповісник голосно крикнув: Оголошується вам, народи, племена і язики:
5. О тій порі, коли почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гусел, псалтиря, флейти і всілякого роду музичних інструментів, падайте і поклоніться золотому ідолові, котрого поставив цар Навуходоносор.
6. А хто не впаде і не поклониться, тієї ж хвилі буде кинутий у піч, розжарену вогнем.
7. Тому, коли всі народи почули звук сурми, сопілки, гусел, цитри, псалтиря і всілякого роду музичних інструментів, то попадали всі народи, племена та язики, і поклонилися золотому ідолові, котрого поставив Навуходоносор, цар.
8. А о цій саме порі надійшли деякі із халдеїв з виказами на юдеїв.
9. Вони сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи повіки!
10. Ти, царю, прийняв ухвалу, щоб кожна людина, яка почує звук сурми, сопілки, гусел, цитри, псалтиря, й усілякого роду музичних інструментів упала і вклонилася золотому ідолові.
11. А хто не впаде і не вклониться, той має бути кинутий у піч, розжарену вогнем.
12. Є мужі юдейські, котрих ти поставив урядувати країною вавилонською, Седрах, Мисах та Авденаго, – ці мужі не підкоряються наказові твоєму, царю, богам твоїм не служать, і золотому ідолові, котрого ти поставив, не поклоняються.
13. Тоді Навуходоносор у гніві й люті наказав привести Седраха, Мисаха і Авденаго; і приведені були ці мужі до царя.
14. Навуходоносор сказав їм: Чи з лихим наміром ви, Седрах, Мисах і Авденаго, богам моїм не служите, і золотому ідолові, котрого я поставив, не поклоняєтеся?
15. Віднині, якщо ви готові, тільки-но почуєте звук сурми, сопілки, цитри, псалтиря, гусел і флейти і всякого роду музичних інструментів, попадайте і поклоніться ідолові, котрого я витворив; якщо не захочете поклонятися, то о цій же хвилині кинуті будете у піч, розжарену вогнем, і тоді, який бог визволить вас від руки моєї?
16. І відповідали Седрах, Мисах і Авденаго, і сказали цареві Навуходоносорові: Немає потреби нам відповідати тобі на це.
17. Бог наш, Котрому ми служимо, могутній, щоб урятувати нас від печі, розжареної вогнем, і від руки твоєї, царю, визволить.
18. А якщо й не буде того, то нехай стане відомо тобі, царю, що ми богам твоїм служити не будемо і золотому ідолові, котрого ти поставив, не поклонимося.
19. Тоді Навуходоносор спалахнув люттю, і вигляд обличчя його змінився проти Седраха, Мисаха та Авденаго, і він наказав розпалити піч у сім разів сильніше, аніж це робилося зазвичай, коли розпалювали її;
20. І найміцнішим мужам із війська свого наказав зв'язати Седраха, Мисаха і Авденаго, і кинути їх у піч, розжарену вогнем.