21. Тоді мужі ці були зв'язані в спідньому і верхньому одязі своєму, в головних пов'язках та в інших своїх шатах, і кинуті в піч, розжарену вогнем.
22. І, оскільки наказ царя був суворий, і піч розжарили неймовірно, то полум'я вогню убило тих людей, котрі кидали Седраха, Мисаха і Авденаго (в піч).
23. А оці три мужі: Седрах, Мисах і Авденаго – упали в розжарену піч зв'язаними.
24. Навуходоносор, цар, вельми здивувався і квапливо підвівся, і сказав вельможам своїм: Чи не трьох мужів кидали ми у вогонь зв'язаними? У відповідь вони сказали цареві: Правда твоя, царю!
25. На це він сказав: Ось, я бачу чотирьох мужів незв'язаних, що ходять серед вогню, і немає їм шкоди; і вигляд четвертого схожий на сина Божого.
26. Тоді підійшов Навуходоносор до вічка печі, розжареної вогнем, і сказав: Седрах, Мисах і Авденаго, служники Бога Всевишнього! Вийдіть і підійдіть! Тоді Седрах, Мисах і Авденаго вийшли з осердя вогню.
27. І підійшли сатрапи, намісники і радники царя і побачили, що над тілами мужів цих вогонь не мав сили, і волосся на головах не обгоріло, і одежа їхня не зазнала змін, і навіть запаху диму не було від них.
28. Тоді Навуходоносор сказав: Благословенний Бог Седраха, Мисаха і Авденаго, Котрий послав Ангела Свого, і визволив служників Своїх, котрі сподівалися на Нього і не підкорилися царському наказові, і віддали тіла свої вогню, щоб не служити і не поклонятися іншому богові, окрім Бога свого!
29. І від мене дається наказ, щоб з усякого народу, племени і язика хто погудить Бога Седраха, Мисаха і Авденаго, буде порубаний на куски, і дім його перетворений на руїну, бо немає іншого Бога, котрий міг би так рятувати.
30. Тоді цар звеличив Седраха, Мисаха і Авденаго в країні вавилонській.
31. Навуходоносор, цар усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: Мир вам нехай примножиться!