27. Даниїл відповідав цареві і сказав: Таємниці, про яку цар запитує, не можуть відкрити цареві ні мудраки, ні чаклуни, ні ясновидці, ні ворожбити.
28. Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці; і Він відкрив цареві Навуходоносорові, що станеться останніми днями. Сон твій і видіння голови Твоєї на ложі твоєму були такі:
29. Ти, царю, на ложі твоєму думав про те, що буде після цього? І Той, що відкриває таємниці, показав тобі те, що буде.
30. А мені таємниця оця відкрита не тому, що я був мудріший від усіх живих, але для того, щоб відкрите було цареві розуміння, і щоб ти спізнав помисли серця свого.
31. Тобі, царю, було таке видіння: Ось, якийсь великий ідол, величезний був це ідол, і в незвичайному сяєві стояв він перед тобою, і страшний був вигляд його.
32. У цього ідола голова була з чистого золота, груди і руки його – із срібла, черево його і стегна – мідні.
33. Гомілки його залізні, ноги його частково залізні, а частково глиняні.
34. Ти бачив його, аж доки камінь не відірвався од гори без підмоги рук, ударив по ідолові, в залізні і глиняні ноги його, і розбив їх
35. А тоді все заразом розламалося: залізо, глина, мідь, срібло і золото стали, наче порох на літніх токах, і вітер забрав їх, навіть сліду не лишилося від них; а камінь, що розбив ідола, став величезною горою і виповнив усю землю.
36. Оце сон! Повідаємо перед царем, що він провіщає.
37. Ти, царю, цар царів, котрому Бог Небесний дарував царство, владу, силу і славу.
38. І всіх синів людських, де б вони не жили, звірів земних і птахів небесних Він віддав у твої руки і настановив тебе володарем над ними всіма, ти – оця золота голова!