14. Тоді Даниїл звернувся з порадою до Арйоха, чільника царської охорони, котрий вийшов убивати мудраків вавилонських.
15. І запитав Арйоха, впливового біля царя: Чому такий грізний наказ від царя? Тоді Арйох повідав справу Даниїлові.
16. І Даниїл зайшов і вблагав царя дати йому час, і він повідає цареві розтлумачення сну.
17. Даниїл прийшов до свого дому і розповів суть справи Ананії, Мисаїлові та Азарії – друзям своїм.
18. Щоб вони просили милости у Бога Небесного про цю таємницю, щоб Даниїл і друзі його не загинули з іншими мудраками вавилонськими.
19. І тоді відкрита була таємниця Даниїлові у нічному видінні, і Даниїл благословив Бога Небесного.
20. І сказав Даниїл: Нехай буде благословенне ймення Господа од віку й до віку, бо в Нього мудрість і сила.
21. Він змінює час і пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим і добрий глузд розумним.
22. Він відкриває глибоке і втаємничене, відає, що в мороці, і світло перебуває з Ним.
23. Прославляю і звеличую Тебе, Боже батьків моїх, що Ти дарував мені мудрість і силу і відкрив мені те, про що ми благали Тебе; бо Ти відкрив нам справу царя.
24. По цьому Даниїл увійшов до Арйоха, котрому цар наказав умертвити мудраків вавилонських, прийшов і сказав йому: Не вбивай мудраків вавилонських; заведи мене до царя, і я розтлумачу суть сновидіння.
25. Тоді Арйох негайно привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов з-поміж бранців, синів Юдеї, чоловіка, котрий може розтлумачити цареві суть сновидіння.
26. Цар сказав Даниїлові, котрого названо було Валтасаром: Чи можеш ти оповісти мені сон, котрого я бачив, і суть його?
27. Даниїл відповідав цареві і сказав: Таємниці, про яку цар запитує, не можуть відкрити цареві ні мудраки, ні чаклуни, ні ясновидці, ні ворожбити.
28. Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці; і Він відкрив цареві Навуходоносорові, що станеться останніми днями. Сон твій і видіння голови Твоєї на ложі твоєму були такі:
29. Ти, царю, на ложі твоєму думав про те, що буде після цього? І Той, що відкриває таємниці, показав тобі те, що буде.
30. А мені таємниця оця відкрита не тому, що я був мудріший від усіх живих, але для того, щоб відкрите було цареві розуміння, і щоб ти спізнав помисли серця свого.
31. Тобі, царю, було таке видіння: Ось, якийсь великий ідол, величезний був це ідол, і в незвичайному сяєві стояв він перед тобою, і страшний був вигляд його.
32. У цього ідола голова була з чистого золота, груди і руки його – із срібла, черево його і стегна – мідні.
33. Гомілки його залізні, ноги його частково залізні, а частково глиняні.