10. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли ви перейдете через Йордан на землю ханаанську,
11. Виберіть собі міста, котрі були б у вас містами для сховку, куди міг би сховатися убивник, що убив людину ненавмисне.
12. І будуть у вас міста оці сховком од месника, щоб не умертвили того, хто вбив, передніше того, як він постане перед громадою на суд.
13. А міст, котрі ви повинні дати для притулку має бути шестеро.
14. Троє міст дайте по цей бік Йордану і троє міст дайте на землі ханаанській; містами сховку мають вони стати.
15. Для синів Ізраїля, і для захожого, і для осадника поміж вами будуть оці шестеро міст, щоб утікати туди кожному, хто уб'є людину ненавмисне.
16. Якщо хтось ударить когось залізним знаряддям так, що той помре, – то він убивник; а убивника мусите зрокувати на смерть.
17. І якщо хтось ударить когось кинутим каменем, від котрого можна вмерти, – так, що той помре, – то він убивник; убивника мусите зрокувати на смерть.
18. Або, якщо дерев'яним знаряддям, од котрого можна вмерти, ударить так, що той помре, – то він убивник: убивника мусите зрокувати на смерть.
19. Месник за кров сам може умертвити убивника; тільки-но стріне його, – сам може умертвити його.
20. Якщо хтось штовхне когось з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь, так, що той помре,
21. Або з ворожнечі ударить його рукою, так, що той помре, то того, що вдарив, треба зрокувати на смерть, – він убивник; месник за кров може умертвити убивника, тільки-но стріне його.
22. А якщо він штовхне його ненавмисне, без ворожнечі, чи кине на нього що-небудь без лихого наміру,
23. Або якогось каменя, від котрого можна померти, не бачачи, ненароком випустить з рук і той упаде на нього так, що цей помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла,
24. То громада має розсудити поміж убивником і месником за кров за оцими настановами:
25. Має врятувати громада убивника від руки месника за кров, і має повернути його громада в місто сховку його, куди він утік, щоб він мешкав там до смерти першосвященика, котрий помазаний священним єлеєм.