5. І сказали: Якщо ми знайшли прихильність в очах твоїх, віддай землю оцю служникам твоїм для володіння; не переводь нас через Йордан.
6. І сказав Мойсей синам Ґадовим і синам Рувимовим: Брати ваші підуть на війну, а ви залишитеся тут?
7. Для чого ви відвертаєте серце синів Ізраїля від переходу на землю, котру дає їм Господь?
8. Так учинили батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа для оглядин землі.
9. Вони доходили до долини Ешкол, і бачили землю, і одвернули серце синів Ізраїля, щоб не йшли вони на землю, котру Господь дав їм.
10. І спалахнув того дня гнів Господній, і присягнувся Він, говорячи:
11. Оці люди, які вийшли з Єгипту, від двадцяти літ і вище, не побачать землі, про котру Я присягався Авраамові, Ісаакові і Якові, тому що вони не уповні прямували за Мною.
12. Окрім Калева, сина Єфуннеєвого, кенізеянина, та Ісуса, сина Навинового, тому що вони були цілком з Господом.
13. І запалав гнів Господній на Ізраїля, і водив Він їх пустелею сорок літ, аж доки не скінчився (вимер) увесь рід, який учинив зло в очах Господніх.
14. І ось, замість батьків ваших, повстали ви, поріддя грішників, аби підсилити ще силу гніву Господнього на Ізраїля.
15. Якщо ви одвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви загубите увесь народ цей.
16. І наблизилися вони до нього, і сказали: Ми збудуємо тут кошари для стад наших і міста для дітей наших.
17. А самі першими озброємося і підемо попереду синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх в місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, для безпеки від мешканців землі.
18. Не повернемося в доми наші, доки не займуть сини Ізраїля кожний володіння своє.
19. Тому що ми не візьмемо з ними володінь потойбіч Йордану і далі, тому що володіння нам дісталися по цей бік Йордану, східніше.
20. І сказав їм Мойсей: Якщо ви так зробите, якщо озброєні рушите на війну перед Господом,