19. Прости гріха народові цьому з великої милости Твоєї, як ти прощав народові цьому від Єгипту аж сюди.
20. І сказав Господь Мойсеєві: Прощаю за словом твоїм.
21. Та живий Я, і славою Господньою виповнена уся земля.
22. Усі, котрі бачили славу Мою і знамення Мої, учинені Мною в Єгипті і в пустелі, і спокушали Мене уже десять разів, і не дослухалися голосу Мого,
23. Не побачать землі, котру Я, присягаючись, обіцяв батькам їхнім; всі, хто дратував Мене, не побачать її.
24. Але слугу Мого Калева, за те, що в ньому був інший дух, і він неухильно прямував за Мною, введу на землю, до котрої він ходив, і сім'я його успадкує її.
25. Амалик же, та Ханаан нині живуть у долині; завтра оберніться та рушайте в пустелю до Червоного моря.
26. І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові, говорячи:
27. Допоки цій злій громаді ремствувати на Мене? Дорікання синів Ізраїля, котрими вони дорікають Мені, Я чую.
28. Скажи їм: Живу Я, говорить Господь: як говорили ви у вуха Мені, так і вчиню вам.
29. У пустелі цій упадуть трупи ваші, і всі ви, що пораховані, скільки вас числом, від двадцяти літ і вище, котрі ремствували на Мене,