6. Коли ж удруге засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на півдні, на сполох нехай сурмлять, рушаючи в путь.
7. А коли треба оголосити зібрання, сурміть, але не на сполох.
8. Сини Ааронові, священики, мусять сурмити сурмами: це буде їм настановою вічною в роди ваші.
9. І коли підете на війну на землі вашій супроти ворога, що наступатиме на вас, сурміть на сполох сурмами; і будете згадані перед Господом, Богом вашим, і порятовані будете від ворогів ваших.
10. І в день радости вашої, і на свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть сурмами вашими при всеспаленнях ваших і при мирних пожертвах ваших; і це буде на спомин про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
11. Другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця, піднеслася хмарина від скинії одкровення.
12. І рушили сини Ізраїля станами своїми з пустелі Сінайської, і зупинилася хмарина в пустелі Паран.
13. І піднялися вони вперше, за велінням Господнім, даним через Мойсея.