13. І сказав йому: Скажи їй: Ось, ти так турбуєшся про нас; що тобі зробити? Чи не треба поговорити про тебе з царем, чи з військовою старшиною? Вона сказала: Ні, серед свого народу я живу.
14. І сказав він: А що зробити їй? І сказав Ґехазі: Та ось, сина немає в неї, а чоловік її похилого віку.
15. І сказав він: Поклич її. Він прикликав її, і постала вона в дверях.
16. І сказав він: За рік, о цій порі, ти триматимеш на руках сина. І сказала вона: Ні, володарю мій, чоловіче Божий, не обманюй служниці своєї.
17. І стала жінка вагітною, і народила сина на другий рік, о тій порі, про котру сказав їй Єлисей.
18. І підростав хлопчик, і одного дня прийшов до батька свого, до женців.
19. І сказав батькові своєму: Голова моя! Голова моя болить! І сказав той служникові своєму: Віднеси його до матері його.
20. І поніс його, і приніс його до матері його. І він сидів на колінах у неї до полудня, і вмер.
21. І пішла вона, і поклала його на постелі Божого чоловіка, замкнула його і вийшла.
22. І покликала чоловіка свого, і сказала: Пришли мені одного із служників і одну із віслючок; Я поїду до чоловіка Божого і повернуся.
23. Він сказав: Нащо тобі їхати до нього? Сьогодні – не новомісяччя і не субота, але вона сказала: Гаразд.
24. І осідлала віслючку, і сказала служникові своєму: Веди і йди; Не зупиняйся, аж доки не скажу тобі.
25. І рушила, і прийшла до чоловіка Божого, до гори Кармел. І коли побачив чоловік Божий її здалеку, то сказав служникові своєму Ґехазі: Це ота шунамитянка.
26. Побіжи до неї назустріч, і скажи: Чи здорова ти? Чи здоровий твій чоловік? Чи здорова дитина? Вона сказала: При здоров'ї.
27. А коли прийшла до чоловіка Божого, то вхопилася за ноги його. І підійшов Ґехазі, аби перешкодити їй; але чоловік Божий сказав: Не руш її; душа в неї зажурена, а Господь приховав од мене і не відкрив мені.
28. І сказала вона: Чи просила я сина у володаря мого? Чи не говорила я: Не обманюй мене?
29. І сказав він Ґехазі: Опережи стегна свої, і візьми жезла мого в руку твою, і піди. Якщо зустрінеш когось, не вітайся з ним, і якщо хтось буде тебе вітати, не відповідай йому. І поклади жезла мого на обличчя дитини.
30. І сказала матір дитини: Живий Господь і жива душа твоя! Не залишу я тебе! І він підвівся, і пішов за нею.
31. А Ґехазі пішов перед ними і поклав жезла на обличчя дитини. Але не було ні голосу, ані відповіді. І вийшов назустріч йому, і доповів йому, і сказав: Не пробуджується хлопчик!
32. І зайшов Єлисей у дім, і ось, дитина мертва лежить на постелі його.