9. І прийшов Шафан писар до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: Узяли слуги твої срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, що при домі Господньому.
10. І доповів Шафан-писар цареві, кажучи: Книгу дав мені Хілкійя священик. І читав її Шафан перед царем.
11. Коли почув цар слова Книги Закону, то роздер свою одежу.
12. І наказав цар Хілкійї священикові, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїновому синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому служникові, кажучи:
13. Ідіть, зверніться до Господа, за мене, і за народ, і за всю Юдею про слова цієї знайденої Книги; тому що великий гнів Господній, котрий спалахнув на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити нам згідно з приписами.
14. І пішов Хілкійя, священик, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, – вона сиділа в Єрусалимі, у Новому Місті, – і говорили до неї.
15. І вона сказала їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, котрий послав вас до мене.
16. Так говорить Господь: Наведу лихо на оце місце і на мешканців його, – всі слова Книги, котру читав Юдин цар.
17. За те, що залишили Мене і кадили іншим богам, щоб дратувати Мене всіма ділами рук своїх, спалахнув гнів Мій, на оце місце, і не загасне.
18. А цареві Юдиному, який послав вас звернутися до Господа, скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, котрі ти чув.
19. Оскільки зм'якшилося серце твоє, і ти упокорився перед Господом, зачувши те, що Я вирік на оце місце і на мешканців його, що вони будуть предметом жаху і прокляття, і ти роздер одежу свою, і плакав передо Мною, то Я почув тебе, говорить Господь.