9. Четвертого року царя Єзекії, ізраїлевого царя, тобто сьомого року Осії, сина Елиного, – пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, і взяв її в облогу.
10. І захопив її за три роки. Шостого року Єзекії, тобто дев'ятого року Осії, царя ізраїльського, звойована Самарія.
11. І переселив цар асирійський ізраїльтян до Асирії, і оселив їх у Халаху і в Хаворі, над річкою Ґозан і до мідійських міст.
12. За те, що вони не хотіли чути голосу Господнього, Бога свого і переступили заповіта Його, все що заповідав Мойсей, служник Господній; вони і не слухали, і не виконували.
13. Чотирнадцятого року царя Єзекії, пішов Санхерів, цар асирійський, супроти всіх укріплених міст Юдиних, і захопив їх.
14. І послав Єзекія, Юдин цар, до царя асирійського до Лахішу сказати: Завинив я, відійди од мене; а що накладеш на мене, я даватиму. І наклав цар асирійський на Єзекію, царя Юдиного, триста талантів срібла і тридцять талантів золота.
15. І віддав Єзекія все срібло, яке знайшлося в домі Господньому і в скарбницях дому царського.
16. Того часу зняв Єзекія золото з дверей дому Господнього і з дверних стовпів, котрі визолотив Єзекія, цар Юдин, і віддав його цареві асирійського.
17. І послав цар асирійський до царя Єзекії Тартана, і Рабсариса, і Рабсака з Лахішу до царя Єзекії з великим військом до Єрусалиму. І пішли, і прийшли до Єрусалиму; і стали біля водоводу горішнього ставка, котрий на битій дорозі до поля валюшників.
18. І кликали вони царя. І вийшов до них Еліяким, син Хілкійї, старший палацу, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, оповісник.
19. І сказав їм Рабсак: Скажіть Єзекії: Так говорить цар великий, цар асирійський: Що це за надія, на котру ти сподіваєшся?
20. Ти вимовляв лише порожні слова: Для війни необхідні порада і сила. А нині ти на кого покладаєшся, що відхилився од мене?
21. Ось, ти сподіваєшся спертися на Єгипет, на цю тростину надламану, котра, якщо хтось зіпреться на неї, увійде йому руку – прохромить її. Такий фараон, цар єгипетський для всіх, хто покладається на нього.
22. А якщо ви скажете мені: На Господа Бога нашого ми покладаємося, то чи на того, котрого підвищення і жертовника понищив Єзекія, і сказав Юді та Єрусалимові: Тільки перед цим жертовником поклоняйтеся в Єрусалимі.
23. Отож, піди на спілку з володарем моїм, царем асирійським; Я дам тобі дві тисячі коней, чи можеш дістати собі вершників для них?
24. Як тобі здолати бодай одного вождя із найменших служників володаря мого? І сподіваєшся на Єгипет заради колісниць і коней?
25. Причому, хіба я без волі Господньої пішов на місце оце, щоб спустошити його? Господь сказав мені: Піди на землю оцю і спустош її.
26. І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах Рабсакові: Говори служникам твоїм арамейською, тому що розуміємо ми, а не говори з нами єврейською вголос перед народом, котрий на мурах.
27. І сказав їм Рабсак: Невже тільки до володаря твого і до тебе послав мене володар мій сказати ці слова? Ні, а також і до людей, котрі сидять на мурі, щоб їсти кал свій та пити свою сечу з вами.