12. І сказав Бог: Ось ознака заповіту, котрого Я укладаю поміж Мною і поміж вами, і між усілякою живою душею, котра з вами, за поколіннями назавжди;
13. Я прокладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була ознакою заповіту поміж Мною і поміж землею.
14. І станеться, коли Я наведу хмару на землю, то з'явиться веселка у хмарі;
15. І Я згадаю заповіта Мого, котрий поміж Мною і між вами, і поміж кожною душею живою у кожній плоті; і не буде більше вода потопом на винищення всякої плоті.
16. І буде веселка у хмарі, і Я побачу її, і пригадаю заповіта вічного поміж Богом і поміж кожною живою істотою у кожній плоті, котра на землі.
17. І сказав Бог Ноєві: Ось ознака заповіту, котрого Я поставив поміж Мною і поміж кожною плоттю, котра на землі.
18. Сини Ноєві, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. А Хам, був батьком ханаанеїв.
19. Оці троє були синами Ноєвими, і від них заселилася земля.
20. Ной почав обробляти землю, і насадив виноградника.
21. І випив він вина, і сп'янів, і лежав оголений в шатрі своєму.
22. І забачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого і, вийшовши, розповідав двом братам своїм.
23. А Сим і Яфет взяли одежу і, поклавши її на плечі свої, пішли задки, й прикрили наготу батька свого; лиця їхні були обернені назад, і вони не бачили наготи батька свого.
24. Ной отямився од вина свого і довідався, що вчинив над ним молодший син його;
25. І сказав: Проклятий буде Ханаан; рабом рабів буде він у братів своїх.
26. Потім сказав: Благословенний Господь, Бог Симів; А Ханаан буде йому рабом.
27. Хай же поширює Бог Яфета, і нехай оселиться він у шатрах Симових; Ханаан же буде рабом йому.
28. І прожив Ной після потопу триста п'ятдесят літ.