5. Батько мій узяв присягу з мене, сказавши: Ось, я помираю; у гробі моєму, якого я викопав собі в землі ханаанській, там поховай мене. І тепер хотів би я піти, і поховати батька мого, і повернутися.
6. І сказав фараон: Іди і поховай батька свого, як він узяв присягу з тебе.
7. І пішов Йосип поховати батька свого. І пішли з ним усі слуги фараонові, старший дому його і усі старшини землі єгипетської.
8. І весь дім Йосипів, і брати його, і дім батька його. Тільки дітей своїх і дрібну й велику скотину свою залишив у землі Ґошен.
9. Із ним відбули також колісниці і вершники, так що почет був значний.
10. І дійшли вони до Ґорен-Атаду при Йордані, і плакали там плачем великим і дуже ревним; і вчинив Йосип плачі по батькові своєму сім днів.
11. І бачили мешканці землі тієї, ханаанеї, плач у Ґорен-Атаді і сказали: Великий плач цей у єгиптян! А тому й названо це місце: Авел-Міцраїм – плач єгиптян, що при Йордані.
12. І вчинили сини Якова з ним, як він заповідав їм.
13. І віднесли його сини його на землю ханаанську і поховали його в печері, на полі Махпела, котру купив Авраам із полем у власність для похорон в Ефрона хеттеянина, перед Мамре.
14. І повернувся Йосип до Єгипту сам і брати його, і всі, хто ходив із ним ховати батька його, після похорону ним батька свого.
15. І побачили брати Йосипові, що помер батько їхній, і сказали: А що, коли Йосип зненавидить нас, і захоче помститися нам за все зло, котрого ми йому завдали?
16. І послали вони сказати Йосипові: Твій батько перед смертю своєю заповідав, кажучи:
17. Отак скажете Йосипові: Прости братам твоїм вину і гріх їхній, оскільки вони вчинили тобі зло. І нині прости вину служників Бога батька твого. Йосип плакав, коли йому це говорили.
18. Прийшли й самі брати його і впали перед ним обличчями до землі, і сказали: Ось, ми служники твої.
19. І сказав Йосип: Не бійтеся; хіба ж я на місці Бога?