9. Я відповідаю за нього, з моїх рук вимагатимеш повернення його. Якщо я не приведу його до тебе, і не поставлю його перед очима твоїми, то залишуся я винуватцем перед тобою на всі дні життя.
10. Якби ми не зволікали, то вже навідалися б двічі.
11. Ізраїль, батько їхній, сказав їм: Якщо так, то ось що вчиніть: візьміть із собою плодів землі цієї, і віднесіть у дарунок тому чоловікові трохи меду, трохи бальзаму, стиракси і ладану, фісташків і мигдальних горіхів.
12. Візьміть також інше срібло в руки ваші, а срібло, яке вам у мішки поклали, поверніть руками вашими: може, це недогляд.
13. І брата вашого візьміть і, підвівшися, знову підіть до того чоловіка.
14. А Бог всемогутній нехай дасть вам знайти милість у того чоловіка, щоб він відпустив вам і другого брата вашого Веніямина. А мені, якщо вже бути бездітним, то нехай буду бездітним.
15. І взяли ті люди дари оці, і срібла удвічі взяли в руки свої, і Веніямина, і звелися, і пішли до Єгипту, і постали перед очі Йосипові.
16. Йосип, побачивши між ними Веніямина, сказав управителеві дому свого: Заведи цих людей у дім і заколи що-небудь з худоби, і приготуй, бо зі мною будуть обідати ці люди опівдні.
17. І вчинив той чоловік, як звелів Йосип, і завів тих людей у дім Йосипів.
18. І злякалися ці люди, коли їх завели в дім Йосипів, і сказали: Це за срібло, яке повернули були в мішки наші, а тепер заводять у дім сей, щоби звинуватити нас і, напавши на нас, полонити нас у рабство, і віслюків наших.
19. І підійшли вони до управителя дому Йосипового, і почали говорити йому біля дверей дому,
20. І сказали: Послухай, володарю наш, ми приходили вже передніше, щоб купити харчів,
21. І сталося, що коли прийшли ми на нічліг і відкрили мішки наші, то побачили срібло кожного з нас у гузирях мішків, срібло наше за вагою його, і ми повертаємо його своїми руками.