41. І сказав фараон Йосипові: Ось, я настановляю тебе над усією землею єгипетською.
42. І зняв фараон перстень свій з руки своєї, і надів його на руку Йосипову, одягнув його у віссонову одежу, повісив золотий ланцюг на шию йому.
43. І наказав везти його на другій із своїх колісниць і вигукувати перед ним: Поклоняйтеся! І настановив його над усією землею єгипетською.
44. І сказав фараон Йосипові: Я фараон; але без тебе ніхто не піднесе ні руки своєї, ні ноги своєї, по всій землі єгипетській
45. І назвав Фараон Йосипові ім'я: Цофнат-Панеах; і дав йому за дружину Оснат, дочку Поті-Фера, жерця з Ону. І пішов Йосип по землі єгипетській.
46. Йосипові було тридцять літ від народження, коли він постав перед фараоном, царем єгипетським. І вийшов Йосип від лиця фараона, і пройшов по всій землі єгипетській.
47. А земля в семилітній період достатку приносила із зернини по жмені.
48. А він збирав усілякий хліб цілих сім літ врожайних на землі єгипетській і зсипав зерно в міських житницях, у кожному місті, яке оточували хлібні поля.
49. І назбирав хліба вельми багато, як піску морського, так що й рахувати перестав, – так багато було хліба.
50. До лихої пори голоду в Йосипа народилися два сини, котрих породила йому Оснат, донька Поті-Фера, жерця з Ону.
51. І назвав Йосип ім'я первісткові: Манасія, тому що, говорив він, Бог дав мені забути всі гіркоти мої і увесь дім батька мого.
52. А другому назвав ім'я: Єфрем; тому що, говорив він, Бог учинив мене плідним на землі страждань моїх.
53. І минуло сім літ достатку, котрий був у країні єгипетській;
54. І надбігли сім літ голоду, як сказав Йосип. І був голод у всіх землях; а на всій землі єгипетській був хліб.
55. Та коли вся країна єгипетська почала терпіти від голоду, то народ заповзявся волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: Ходіть до Йосипа, і робіть усе, що він вам скаже.