34. І нехай накаже фараон поставити над землею доглядачів і збирати упродовж семи років достатку п'яту частину врожаю на землі єгипетській.
35. Нехай вони збирають всілякий хліб цих наступних щедрих років, і зберуть хліб у містах влади фараонової на харч, і нехай бережуть.
36. І буде цей харч у запасі для країни на сім років голоду, котрі прийдуть на землю єгипетську, щоб країна не загинула від голоду.
37. Це сподобалося фараонові і всім служникам його.
38. І сказав фараон слугам своїм: Чи знайдемо ми такого, як він, чоловіка, що в ньому Дух Божий?
39. І сказав фараон Йосипові: Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає такого розумного і мудрого, як ти;
40. Ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися увесь народ мій; лише престолом я буду більший за тебе.
41. І сказав фараон Йосипові: Ось, я настановляю тебе над усією землею єгипетською.
42. І зняв фараон перстень свій з руки своєї, і надів його на руку Йосипову, одягнув його у віссонову одежу, повісив золотий ланцюг на шию йому.
43. І наказав везти його на другій із своїх колісниць і вигукувати перед ним: Поклоняйтеся! І настановив його над усією землею єгипетською.
44. І сказав фараон Йосипові: Я фараон; але без тебе ніхто не піднесе ні руки своєї, ні ноги своєї, по всій землі єгипетській
45. І назвав Фараон Йосипові ім'я: Цофнат-Панеах; і дав йому за дружину Оснат, дочку Поті-Фера, жерця з Ону. І пішов Йосип по землі єгипетській.
46. Йосипові було тридцять літ від народження, коли він постав перед фараоном, царем єгипетським. І вийшов Йосип від лиця фараона, і пройшов по всій землі єгипетській.
47. А земля в семилітній період достатку приносила із зернини по жмені.
48. А він збирав усілякий хліб цілих сім літ врожайних на землі єгипетській і зсипав зерно в міських житницях, у кожному місті, яке оточували хлібні поля.
49. І назбирав хліба вельми багато, як піску морського, так що й рахувати перестав, – так багато було хліба.
50. До лихої пори голоду в Йосипа народилися два сини, котрих породила йому Оснат, донька Поті-Фера, жерця з Ону.