3. По якомусь часі Каїн приніс Господові пожертву з плодів ріллі.
4. І Авель приніс пожертву з первістків своєї дрібної скотини, і то з найгладкіших. І зауважив Господь Бог Авеля і пожертву його,
5. А на Каїна і на пожертву його не глянув. Каїн дуже розгнівався й вельми спохмурнів.
6. І сказав Господь Каїнові: Чого ти спохмурнів? І від чого гіркота на лиці твоєму?
7. Коли чиниш добре, хіба не підносиш обличчя? А коли не чиниш доброго, то гріх у порозі лежить; він зваблює тебе до себе, але ти пануй над ним.
8. І сказав Каїн Авелю, братові своєму: Нумо, ходімо в поле. І коли вони були в полі, Каїн напав на брата свого і вбив його.
9. І сказав Господь Каїнові: Де Авель, брат твій? Він одказав: Не знаю, хіба я сторож братові моєму?
10. І сказав Господь: Що ти вчинив? Голос крови брата твого волає до Мене від землі.