13. А вона, побачивши, що він залишив одежу свою в руках її і вибіг геть,
14. Покликала домашню челядь свою, і сказала їм так: Погляньте, він привів до нас єврея збиткуватися над нами. Він прийшов до мене, щоби злягти зі мною, але я закричала щосили,
15. І він, зачувши, що я зчинила гвалт і закричала, залишив мені одежу свою і вискочив геть – утік.
16. І залишила одяг його у себе до повернення володаря його у дім свій.
17. І переказала йому ті ж слова, кажучи: Служник єврей, котрого ти привів до нас, приходив до мене згвалтувати мене.
18. Та коли я зчинила ґвалт, і закричала, він залишив у мене одяг свій і втік.
19. Коли той володар його почув слова дружини своєї, котрі вона сказала йому, кажучи: Так учинив зі мною раб твій, то запалав гнівом;
20. І взяв Йосипа володар його і віддав його до в'язниці, де ув'язнені невільники царя. І був він там у в'язниці.
21. І Господь був з Йосипом, і зглянувся над ним і виявив ласку в очах старшого у в'язниці.
22. І віддав старший в'язниці в руки Йосипові усіх невільників, котрі були у в'язниці, і в усьому, що вони там робили, він був доглядачем.