20. І прийшов Гамор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і почали говорити мешканцям міста свого, і сказали:
21. Оці люди мирні з нами, нехай вони оселяться на землі і працюють на ній; а земля ось, простора перед ними. Почнемо брати дочок їхніх собі за дружин, і наших дочок віддавати за них.
22. Лише за цієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була кожна чоловіча стать, як вони обрізані.
23. Чи не для нас череди їхні, і маєтки їхні, і вся скотина їхня? Тільки погодимося з ними, і будуть жити з нами.
24. І пристали городяни міста на пропозицію Гамора та Сихема, сина його, і обрізана була кожна чоловіча стать, – всі, які виходили з воріт міста.
25. Третього дня, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожний свого меча, і сміливо напали на місто, і умертвили всіх чоловіків.
26. І самого Гамора і Сихема, сина його, убили мечем; і взяли Діну із дому Сихемового і вийшли.
27. Сини Якова прийшли до вбитих, і пограбували місто за те, що зганьбили сестру їхню.
28. Вони взяли дрібну і велику скотину їхню, і віслюків їхніх, і все що було в місті, і що було в полі.
29. І всі маєтності їхні, і всіх дітей їхніх, і дружин їхніх взяли в полон, і пограбували все, що було в домах.
30. І сказав Яків Симеонові і Левію: Ви розгнівили мене, вчинивши мене ненависним для мешканців цієї землі, для ханаанеїв і періззеїв. У мене людей замало; зберуться супроти мене, уразять мене, і винищать мене і дім мій.