1. І звів Яків очі свої, і побачив, аж ось, іде Ісав, і з ним чотириста чоловіків. І розділив дітей Лії, Рахілі і двох служниць.
2. І поставив служниць і дітей їхніх попереду, Лію і дітей її за ними, а Рахіль і Йосипа позаду.
3. А сам пішов перед ними і поклонився до землі сім разів, підходячи до брата свого.
4. І побіг Ісав до нього назустріч, і обійняв його, і впав на груди його, і цілував його, і плакали.
5. І оглянувся і побачив дружин та дітей, і сказав: Хто це в тебе? Яків сказав: Діти, яких Бог дарував служникові твоєму.
6. І надійшли служниці і діти їхні, і поклонилися.
7. Підійшла і Лія, і діти її, і вклонилися. Нарешті підійшли Йосип та Рахіль, і вклонилися.
8. І сказав Ісав: Для чого в тебе така чисельність, яку я зустрів? І сказав Яків: Щоб надбати приязнь в очах володаря мого.
9. Ісав сказав: У мене багато, брате мій; нехай буде твоє у тебе.
10. Яків сказав: Ні, якщо я надбав приязнь в очах твоїх, прийми дарунок мій від руки моєї, бо я побачив обличчя твоє, наче хтось забачив лице Боже, і ти був приязний до мене.
11. Прийми благословення моє, котре я приніс тобі; тому що Бог дарував мені, і є у мене все. І умовив його; і той взяв,
12. І сказав: Підведімося і ходімо; і я піду перед тобою.
13. Яків сказав йому: Володар мій знає, що діти тендітні, а дрібна і велика скотина у мене дійна: Якщо погнати її один день, то загине вся скотина.
14. Нехай володар мій рушає попереду служника свого, а я піду повільно, як піде худоба, що переді мною, і підуть діти, а тоді прийду до володаря мого в Сеїр.