1. А Яків рушив шляхом своїм. І зустріли його Ангели Божі.
2. Яків, забачивши їх, сказав: Це табір Божий. І назвав ім'я місцині тій: Маханаїм.
3. І послав Яків перед собою вісників до брата свого Ісава на землю Сеїр, до краю едомського.
4. І наказав їм, сказавши: Отак скажіть панові моєму Ісавові: Ось що говорить служник твій Яків: Я жив у Лавана, і прожив донині.
5. І є у мене воли і віслюки і дрібна скотина, і служники, і служниці, і я послав сповістити про себе пана мого, щоб надбати приязнь перед очима твоїми.
6. І повернулися вісники до Якова, і сказали: Ми ходили до брата твого Ісава, він іде назустріч тобі, і з ним чотириста чоловіків.
7. Яків дуже злякався і знітився, і поділив людей, які були з ним, і скотину дрібну й велику, і верблюдів, на два табори.
8. І сказав: Якщо Ісав учинить напад на один із таборів і винищить його, то другий табір зможе врятуватися.
9. І сказав Яків: Боже батька мого Авраама і Боже батька мого Ісаака, Господе, який сказав мені: Повернися до краю твого, до вітчизни своєї, і Я буду добродіяти тобі!
10. Не достойний я всіх милостей і всіх благодіянь, котрі Ти дарував служникові Твоєму; тому що я лише з палицею моєю перейшов цей Йордан; а тепер у мене два табори.
11. Благаю тебе: Врятуй мене від руки брата мого, від руки Ісава, бо я боюся його, щоб він, як прийде, не забив мене і матері з дітьми.
12. Ти сказав: Я буду добродіяти тобі, і вчиню нащадків твоїх, як пісок морський, котрого не порахувати через безліч.
13. І ночував там Яків тієї ночі. І взяв від того, що мав, у дарунок Ісавові, братові своєму:
14. Двісті кіз, двадцять козлів, двісті овечок, двадцять баранів,
15. Тридцять верблюдів дійних із лошатами їх, сорок корів, десять волів, двадцять віслючок, десять віслюків.