42. Якби не був зі мною Бог батька мого, Бог Авраама і острах Ісаака, ти зараз відпустив би мене упорожні. Бог побачив лихо моє і працю рук моїх, і заступився за мене учора.
43. І відповідав Лаван, і сказав Якові: Доньки мої – мої доньки, діти – мої діти, скотина – моя скотина, і все, що ти бачиш, – це моє; чи можу я зараз щось учинити з доньками моїми із дітьми їхніми, котрі народжені ними?
44. Тепер ухвалимо спілку, я і ти, і це буде свідченням поміж мною і тобою.
45. І взяв Яків камінь, і поставив його пам'ятником.
46. І сказав Яків родичам своїм: назбирайте каміння. Вони назбирали каміння, і вчинили узгірок, і їли на тому узгірку.
47. І назвав його Лаван: Еґар-Сагадута; а Яків назвав його Ґал-Ед.
48. І сказав Лаван: Сьогодні цей узгірок поміж мною і тобою свідок. Тому й названо його – Ґал-Ед.
49. Також: Міцпа, від того, що Лаван сказав: Нехай наглядає Господь за мною і за тобою, коли ми розійдемося один від одного.
50. Якщо ти будеш погано ставитися до моїх дочок, або, якщо візьмеш дружин понад доньок моїх, то, хоч немає чоловіка поміж нами, начувайся, Бог свідок поміж мною і поміж тобою.
51. І сказав Лаван Якові: Ось, узгірок цей і ось пам'ятник, котрий я поставив між мною і тобою.
52. Цей узгірок свідок, і цей пам'ятник свідок, що ні я не перейду до тебе за цей узгірок, ні ти не перейдеш до мене за цей узгірок і за цей пам'ятник для зла.
53. Бог Авраамів і Бог Нахорів нехай судить поміж нами, Бог батька їхнього. Яків поклявся страхом батька свого Ісаака.
54. І заколов Яків пожертву на горі, і покликав родичів своїх їсти хліб і вони їли хліб і ночували на горі.