21. Потім народила доньку; і назвала їй ім'я: Діна.
22. І згадав Бог про Рахіль, і почув її Бог, і уздоровив лоно її.
23. Вона завагітніла, і породила сина, і сказала: зняв Бог ганьбу мою.
24. І назвала йому ім'я: Йосип, сказавши: Господь дасть мені й другого сина.
25. Після того, як Рахіль породила Йосипа, Яків сказав Лаванові: Відпусти мене, і я піду в свою місцину і у свій край;
26. Віддай дружин моїх і дітей моїх, за яких я служив тобі, і я піду; бо ти знаєш службу мою, котру я служив тобі.
27. І сказав йому Лаван: О, якби я знайшов прихильність перед очима твоїми! Я бачив за обставинами, що у твоє ім'я Господь благословив мене.
28. І сказав: Назви собі винагороду від мене, і я дам.
29. І сказав йому Яків: Ти відаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя при мені.
30. Бо мало було в тебе до мене, а стало багато; Господь благословив тебе з появою моєю; але коли ж я буду працювати для дому свого?
31. І сказав Лаван: Що дати тобі? Яків сказав: Не дай мені анічого. Якщо лиш учиниш, що я скажу, то я знову буду пасти і стерегти овечок твоїх.
32. Я піду нині по всій череді овечок твоїх відділити з неї всіляку тварину з цятками і з плямами, усіляку тварину чорну з овечок, також із плямами і з цятками із кіз, така худобина буде винагородою мені.
33. І буде говорити за мене перед твоїм лицем справедливість моя в прийдешньому дні, коли прийдеш оглянути винагороду мою. Всіляка коза не з цятками і не з плямами, і з овечок не чорна, вкрадене, якщо знайдеться у мене.
34. Лаван сказав: Гаразд, нехай буде за словом твоїм.
35. І вилучив того ж дня кіз строкатих і з цятками, і всіх козлів з плямами, і з цятками, всіх, на котрих було хоч трішки білого, і всіх чорних овечок, і віддав у руки синам своїм.